Бензин із біоетанолом: чи готова Україна до нових вимог із 1 травня - дані по ринку від Pro-Consulting. MIND.UA

Як готуються АЗС та що турбує водіїв

З 1 травня 2025 року в Україні набуває чинності закон, що зобов'язує використовувати рідке біопаливо в автомобільних бензинах (№3356-д).

Ним внесені зміни до закону «Про альтернативні види палива», а саме – встановлено мінімальний обов'язковий вміст біоетанолу в бензині на рівні 5%. А також запроваджено штраф за недотримання квот виробниками, імпортерами та реалізаторами – 21 196 грн за продаж 1000 л пального без такої частки.

Mind дослідив, чи достатньо в Україні біоетанолу, чи готові АЗК до продажу біопалива та, найголовніше, як вміст біоетанолу в бензині вплине на витрати й технічний стан автомобілів. Адже навколо біопалива в Україні досі існує багато міфів.

Вас можуть зацікавити готові звіти по ринках від Pro-Consulting: 

• Аналіз ринку пального в Україні
• Аналіз ринку бензину та дизельного палива в Україні
• Аналіз ринку альтернативного дизельного палива України та Європи
• Аналіз ринку оптової та роздрібної торгівлі нафтопродуктами в Україні

Будь-який звіт по ринку буде актуалізований за вашим запитом. Типова структура дослідження ринку – за цим посиланням. 

Що таке біопаливо

Згідно з оновленим законодавством, біопаливо – це тверде, рідке та газове паливо, виготовлене з біологічно відновлюваної сировини (біомаси), що може використовуватися як паливо або компонент інших видів палива. Тобто біоетанол і є біопаливом. Бензини та дизель, у яких використовують біопаливо як компонент, теж матимуть приставку «біо».

У Європейському Союзі давно масово споживають біодизель і біобензин. Як описує аграрна платформа SAF Україна, біобензин виготовляють ферментацією цукрів для виробництва етанолу або його похідних, що змішується з бензином. А біодизель зазвичай виробляється з олій і жирних кислот. Це робить його придатним для змішування з дизельним пальним.

У ЄС бензин маркується залежно від частки біоетанолу в ньому: 5% – Е5, 10% – Е10, 15% – Е15 тощо. В останні 10 років там почався активний перехід споживання бензинів марки Е5 до Е10, що пов’язують із підвищенням екологічних вимог. У США вже давно основна пропозиція на ринку формується пальним E10.

Світове виробництво біоетанолу

За оцінками Всесвітньої біоенергетичної асоціації (WBA) світове виробництво біоетанолу 2023 року (за 2024 рік дані ще не оприлюднені) досягло 116 млрд літрів, що становило приблизно 70% світового виробництва рідкого біопалива.

Домінують на цьому ринку завдяки державним програмам розвитку біоенергетики США (59 млрд літрів) і Бразилія (35 млрд літрів), забезпечуючи разом приблизно 80% світового виробництва. Значно наростила виробництво біоетанолу Індія. У 2023 році вона виробила 6,4 млрд літрів рідкого біопалива, що на 28% більше проти попереднього року.

У ЄС, за даними WBA, споживання біоетанолу 2023 року сягнуло 5,3 млрд літрів. За попередніми прогнозами, загальне збільшення використання біоетанолу в Європі у 2024 році становитиме 2,9% проти 2023 року.

Не останню роль у подальшому зростанні популярності біопалива в ЄС відіграють нормативні зміни. 20 листопада 2023 року набули чинності зміни до Директиви ЄС з відновлюваної енергетики (RED II), які передбачають скорочення викидів парникових газів (ПГ) на 55% до 2030 року та вуглецевої нейтральності до 2050-го.

Що заважало Україні запроваджувати біопаливо

В Україні процес, а радше, намагання запровадити обов'язкове використання біопалива в автомобільних бензинах, триває ще з 2003 року. Навіть проєкт закону, який ухвалили торік, був зареєстрований у Верховній Раді ще 2020 року. Основними авторами проєкту виступили голова Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус і його заступник Олег Семінський. Проте навіть із таким авторством і підтримкою комітету документу знадобилося чотири роки, щоб стати законом (був прийнятий у червні 2024 року).

«На жаль, нафтове лобі не дало впровадити європейські і світові стандарти використання біоетанолу, і ми стартуємо лише з 5%. Тоді як, для прикладу, Бразилія ще у 1976 році стартувала відразу з 11%, а США та ЄС залишили 5% в уже далеких 2000-х. Як результат, одномоментний економічний ефект від запровадження обов'язкового використання біопалива в бензинах буде поки що не таким масштабним, яким міг би бути для нашої аграрної країни. Проте це лише перший крок і далі будуть наступні», – впевнений Тарас Миколаєнко, виконавчий директор Української асоціації виробників біоетанолу.

Іншою проблемою були обмежені виробничі потужності для виробництва біопалива. На початку 2000-х років в Україні було лише кілька заводів, здатних виробляти біоетанол у потрібних обсягах. Це ускладнювало забезпечення стабільного постачання біокомпонентів для пального.

У 2015–2018 роках, за даними Біоенергетичної асоціації України (UABIO), підприємств, які виробляли біопаливо, було уже вісім. Плюс ще 12 – мали необхідне обладнання, але біопаливо не виробляли.

Водночас відсутність законодавчих норм і стимулів для виробників біопалива стримувала розвиток галузі та впровадження технологій в Україні.

Ввозити біобензин в Україну теж не мало сенсу: його імпорт був (і залишається) дорожчим за традиційне пальне через вищу вартість виробництва біоетанольних сумішей за кордоном. А термінали, нафтобази й АЗС не були обладнані для приймання, зберігання та продажу такого пального. Біоетанол вимагає особливих умов транспортування та зберігання.

Крім того, українське законодавство занадто довго не містило чітких стандартів  і вимог до такого імпорту, що ускладнювало вихід на ринок іноземних постачальників.

Чи готові АЗС до новацій

Невідомо скільки б іще Україна відкладала законодавче запровадження використання біопалива, якби не пришвидшення процесу вступу до ЄС із 2022 року. Тепер головне питання – чи готові до виконання норм закону українські бензинові трейдери.

У консалтинговій компанії «НафтоРинок», яка активно контактує майже з усіма учасниками ринку нафтопродуктів, розділили трейдерів за готовністю до нововведення умовно на три групи.

Перша група, за даними аналітиків, не стала вигадувати велосипед і заздалегідь законтрактувала обсяги бензину з біоетанолом на європейських заводах. Вони очікують постачання з квітня, щоб встигнути розподілити продукцію до 1 травня, коли закон набуде чинності.

«Мережа ОККО готова до нових вимог до складу бензинів з 1 травня 2025 року, адже після повномасштабного вторгнення перебудувала постачання пального на АЗК мережі й відтоді контрактує його на європейських ринках. А там достатньо пропозицій бензину з додаванням біопалива. Тож із набуттям чинності нових вимог для реалізації мережа буде завозити пальне, яке вже матиме у складі 5% рідкого біопалива», – повідомили Mind у пресслужбі ОККО.

Тим самим шляхом пішла й група компаній UPG

«Ми ретельно стежили за тенденціями та законодавчими ініціативами, тож змогли підготуватися до змін. На цей момент у нас немає необхідності шукати постачальників етанолу, оскільки всі потреби закриває німецький нафтопереробний завод PCK Schwedt, з якого ми імпортуємо готовий бензин. Проте в Україні достатньо виробників етанолу, тож якщо нам раптово знадобляться такі потужності, не думаю, що знайти їх буде проблемою», – зауважив Дмитро Петренко, директор з розвитку групи компаній UPG.

У пресслужбі мережі АЗК WOG Mind повідомили, що з 1 травня все пальне в мережі відповідатиме нормам закону.

«Усе пальне, представлене на АЗК WOG, – це імпорт від провідних європейських виробників, з якими компанія працює багато років. Це відомі нафтопереробні заводи, що постачають пальне в багато країн ЄС та жорстко контролюють якість вироблених нафтопродуктів», – заявили у WOG.

До другої групи «НафтоРинок» відніс АЗК, які продовжують продавати звичайне пальне й лише очікують на появу нового продукту на оптовому ринку. Після цього вони планують розпочати його реалізацію в роздріб.

І третя категорія – це компанії, які давно продають бензини з українським біоетанолом і знають усі технічні й економічні тонкощі. Для них після набрання чинності законом нічого не зміниться.

«У нас підпільники-контрафактники роблять спиртовий бензин давним давно і продають його на невеликих заправках. Нерідко в такому бензині співвідношення газового конденсату та спирту сягає один до одного. Такий спиртовий бензин на ринку коштує 28 грн за літр. Правда, його можна купити виключно за кеш. Тому що за документами такого бензину не існує», – розповів Mind Дмитро Льоушкін, експерт паливного ринку, ексдиректор групи компаній Prime.

До речі, говорячи про готовність АЗС до нововведень, експерти звертають увагу ще на низку важливих питань, зокрема ліцензування й оподаткування операторів.

Так, окремої ліцензії на торгівлю або виробництво бензину з біоетанолом немає. Згідно із законом, продовжать діяти загальні ліцензії: одна – на виробництво нафтопродуктів, інша – на їх розподіл і торгівлю.

Проте, за словами Олександра Сіренка, аналітика компанії «НафтоРинок», існує нюанс: податкова вважає змішування компонентів (бензину зі спиртовою часткою) частиною виробничого процесу. Тому компанії, які здійснюють таке змішування, можуть потрапити під категорію виробників. Це може мати два важливі наслідки: їм можуть нарахувати додатковий акциз або потрібно буде оформлювати ліцензію на виробництво, якщо податкова трактуватиме змішування як виробничий процес.

Що буде з цінами

Більшість опитаних Mind експертів сподіваються, що перехід на Е5 майже не відобразитися на кінцевих цінах на бензин на заправках. Адже саме для цього, зрештою, і запроваджувалася альтернатива – біоетанолу є достатньо, і його можна виробляти, поступово замінюючи нафтову складову.

«Логіка проста: якщо взяти будь-який великий завод, наприклад німецький чи литовський, з яких Україна імпортує приблизно половину пального, то вони вже використовують український біоетанол у своїх сумішах. Виходить, що біоетанол спочатку експортується з України на європейські заводи, де використовується для змішування, і ми маємо платити за його логістику. А потім уже у складі суміші він повертається. І за цю логістику знову доводиться платити», – пояснює Сіренко.

Отже, за даними «НафтоРинку», суміш бензину з біоетанолом з тієї ж Німеччини буде коштувати українським оптовикам мінімум на 5 EUR за 1 тонну дорожче, ніж наразі за звичайний бензин А-95.

Проте, експерти прогнозують, що таке здорожчання нового продукту в оптовому сегменті може взагалі не відобразитися на кінцевих цінах на заправках.

Які перспективи виробництва

Очевидно, що учасники ринку прогнозують подальше зростання внутрішнього виробництва біоетанолу в Україні.

Наразі, за даними компанії Pro-Consulting, воно становило: у 2023 році – 67,5 тис. тонн, у 2024-му – 92,1 тис. тонн. Але основна частина виробленого біоетанолу експортувалась.

«У період із 2022 до 2024 року номінальні потужності виробництва біоетанолу зросли у 2–2,5 раза завдяки обговоренням можливого введення квоти на використання паливного етанолу в бензині в Україні», – пишуть у Pro-Consulting.

Експертка Біоенергетичної асоціації України Анна Пастух у своєму аналізі для «SAF Україна» у 2024 році стверджувала, що в Україні є 22 невеликих біоетанольних заводи, які загалом можуть виробити орієнтовно 500 млн літрів біопалива на рік (приблизно 400 тис. тонн. – Mind). При чому сім із них – це нові приватні виробництва, інші – реконструйовані старі державні заводи. 

Водночас її колеги стверджують, що на сьогодні біоетанол може вироблятися на 16–17 заводах України. А ще 3–5 – у стадії будівництва чи реконструкції.

«Насамперед на ринок виробництва біопалива можуть виходити виробники та переробники сільськогосподарської продукції, які мають сировину (наприклад, низькоякісне зерно) або відходи виробництва (наприклад, малясу)», – прогнозує Антон Зоркін, керівник сектору «Енергетика» Офісу ефективного регулювання BRDO.

Крім того, виробляти готові суміші планують і самі паливні оператори. Наприклад, у перспективі буде забезпечувати свої потреби в біоетанолі мережа АЗС ОККО. Зараз компанія завершує будівництво власного біоетанольного заводу потужністю 83 тис. тонн. 

Загалом, за словами Тараса Миколаєнка, потужності нових заводів сукупно зможуть перекрити потреби по 5%-му закону в 9–10 раз. Адже, за підрахунками BRDO, з набуттям чинності новими нормами попит на біоетанол в Україні орієнтовно становитиме всього 80–120 тис. тонн на рік. Усе інше, як не важко здогадатися, піде на експорт. До речі, уже зараз потужності українських підприємств викликають занепокоєння в ЄС. Тож ще до вступу України до Євросоюзу нам уже встановили квоти й обмеження на експорт біоетанолу на рівні не більше 100 тис. тонн на рік.

Що турбує власників авто

Проте ціни на пальне – не єдине, що турбує українців. Більшість автомобілістів, наприклад, зараз переживають, як бензин із біоетанолом вплине на стан їхніх авто. Адже навіть експерти підтверджують, що приводи для тривоги у водіїв справді є. Особливо на початковому етапі введення біобензину в обіг.

Тож про які саме приводи говорять фахівці?

«Розшаровуватися такий бензин може почати вже на 10 день зберігання в резервуарі. При цьому спирт піде в осад. Як наслідок, замість бензину авто можуть заправити чистим спиртом, і привіт паливна або поршня», – пояснює Льоушкін. 

Для того щоб уникнути розшарування, за словами експерта, потрібно або забезпечувати великий обіг бензину, або використовувати якісні та дорогі присадки для стабілізації суміші, які на початку зможуть собі дозволити далеко не всі оператори.

«У Європі для цього існують технології, присадки, а в нас – баба Дуся з відром спирту. До речі, це добре, що нас ще не зобов'язали лити свинець і його похідні для того, щоб бензин не поділявся шарами. Це дуже агресивні й отруйні присадки», – додає Льоушкін.

По-друге, біоетанол здатний вимивати відкладення в резервуарах, що може спричинити проблеми на всіх етапах його транспортування: на заводі, у залізничних цистернах, автоцистернах, резервуарах на АЗК, паливних баках автомобілів.

«Щоб цього уникнути, необхідно забезпечити стабільність фракційного складу суміші на всіх етапах транспортування – від виробництва до кінцевого споживача. Як пояснюють хіміки, досягти цього непросто. Необхідно точно знати, які присадки використовувати для стабілізації пального. Якщо цього не зробити, на початку запровадження біопалива можуть виникнути технічні проблеми», – наголошує Сіренко.

По-третє, здатність етанолу окислюватися до оцтової кислоти може спричинити корозію деяких матеріалів у двигунах. Крім того, у складі етанолу можуть бути металеві іони та домішки, які посилюють його агресивний вплив на матеріали.

По-четверте, біоетанол має високу приховану теплоту випаровування, що може ускладнювати роботу двигуна в холодну погоду, особливо під час запуску.

«Через хімічні властивості етанолу можуть виникати труднощі з леткістю пального, а його здатність змішуватися з водою може призводити до утворення ацетальдегіду», – зазначають аналітики «НафтоРинку».

Також із використанням паливних сумішей з етанолом пов’язують і проблему зниження пробігу. Це зумовлено тим, що етанол менш енергетичний, ніж бензин. У стандартній суміші E10 реальне зниження енергетичної цінності становить приблизно 3,5–5%.

Отже, хоча етанол й має певні екологічні переваги, його використання створює нові виклики насамперед для споживачів.

«Для України це перший досвід для тієї частини ринку, яка раніше ніколи не працювала з біоетанолом. І, доки вони не промиють свої резервуари, не очистять обладнання, кінцеві споживачі на цих АЗК можуть стикатися з певними проблемами», – зауважує Сіренко.

Проте, спираючись на світовий досвід, експерт впевнений, що всі ці проблеми можна буде розв’язати.

«У Європі зараз продаються бензинові суміші з вмістом біоетанолу від 7% до 15%. Якби це спричиняло серйозні проблеми для автомобілів, то про це знали б усі, і це була б глобальна криза. Проте там таких труднощів немає», – наголошує він.

Екологія чи економіка?

Загалом експерти впевнені, що в основі використання біоетанолу на транспорті в усьому світі не так екологія, як економіка. Тож часткові проблеми з двигунами навряд чи стануть на заваді для його поширення. 

«Мультиплікативний ефект від використання біоетанолу в паливі колосальний», – порахував, зокрема, Миколаєнко.

По-перше, це підвищення попиту на агропродукцію, що забезпечує її рентабельність і розвиток. Так, за словами директора Української асоціації виробників біоетанолу, у США на етанол переробляється 120 млн тонн кукурудзи – 40% від усього обсягу. В ЄС, Бразилії та Аргентині – по 15–17 млн, Китаї – 9 млн. Індія саме задля розвитку економіки до 2030 року впроваджує 20%-ву частку етанолу в пальному.

По-друге, падіння цін на нафту. Що більше використовується біопалив, то менше попит на нафту й менша її ціна.

Крім того, говорячи про мультиплікацію, фахівці згадують і про біогаз. Біогазові станції не можуть працювати лише на соломі. Їм необхідно додатково використовувати до 40% або посліду (гною), або післяспиртової барди. Тож всі біогазовики вже будують чи збудували собі біоетанольний завод.

Водночас, як уже зазначалося, Україна лише на початку розвитку ринку біопалива. Тож економічний ефект від набрання чинності законом про 5% біоетанолу в бензині не буде швидким.

До того ж навіть на цьому етапі на заваді знову може стати бюрократія. Адже, за даними «НафтоРинку», станом на березень в Україні ще не затвердили купу підзаконних актів і норм.

Джерело: MIND.UA